Фарбуємо деревину колерованим лаком правильно!

Деревина це унікальний будівельний матеріал. Доступний, різноманітний, зручний в обробці, але в той же час і досить легко уразливий. Тому він потребує захисту, який буде гарантувати експлуатування дерев'яних виробів і конструкцій протягом тривалого часу. Одним з видів захисту деревини є її обробка безбарвними або колерованими лаками.

Як правило, цінні (дорогі, «шляхетні») породи деревини (дуб, бук, червоне дерево і т.д.) колерованими лаками не оброблюються. Для їх обробки використовуються безбарвні прозорі засоби (лаки, декоративно-захисні засоби, олії).

Колеровані лаки найчастіше використовують для обробки менш цiнних (недорогих) порід деревини (наприклад, сосни звичайної). При обробці деревини колерованим лаком вирішуються два завдання. Перше - захистити поверхню від пошкоджень (атмосферних, механічних і ін.), і друге - надати деревині «шляхетності», тобто менш цінну породу деревини візуально «перетворити» в дорогу (наприклад, сосну звичайну «перетворити» в червоне дерево).

Особливості нанесення колерованих лаків

Блиск (Глянець). Більшість порід деревини відрізняються досить пористою структурою, яка добре вбирає лак. Ось чому при нанесенні першого шару лаку (на не заґрунтовану деревину), зазвичай, отримують матову поверхню, навіть у разі використання глянсового лаку. Другий шар вже не так сильно вбирається в поверхню і, як правило, забезпечує необхідний блиск. Проте для дуже пористих порід деревини для отримання необхідного блиску потрібно нанесення трьох (а іноді і більш) шарів лаку.
Якщо при нанесенні колерованого лаку необхідний колір деревини вже отримано, а блиск (через сильне вбирання деревини) ще ні, то на колерований лак зверху необхідно наносити 1–2 шари неколерованого лаку до досягнення необхідного ступеня блиску.

Контрастний рисунок (фактура) деревини. Для отримання максимального ефекту, який підкреслює контрастний рисунок (фактуру) деревини (прожилки, річні кільця, сучки) рекомендується колерований лак наносити на поверхню, відшліфовану до чистого дерева і незаґрунтовану. У такому випадку лак буде максимально вбиратися в деревину. При цьому різні частини поверхні мають різну вбирність, через що в більш пористі частини поверхні буде вбиратися більше лаку і разом із ним кольорового пігменту, а в більш тверді - менше.
Якщо поверхня деревини заґрунтована ґрунтовкою (спеціальною захисною або порозаповнювачем), то вбирність різних ділянок деревини зменшується, а через це контрастність рисунку деревини (при подальшому нанесенні колерованого лаку) знижується.
У разі ґрунтування поверхні не ґрунтовкою, а безбарвним лаком, її вбирність знижується дуже сильно (практично «до нуля» і стає однаковою на всій поверхні). Тому при нанесенні кольорового лаку на таку поверхню контрастного рисунку (фактури) деревини не буде.

Колір, насиченість кольору і покривність. Якщо колерований лак наносити на поверхню декількома шарами, вплив початкового кольору деревини трохи зменшується, але чим більше шарів нанести, тим більше буде покривність покриття і тим слабше буде видно рисунок (фактуру) на деревині. Чим товще шар (плівка) висохлого колерованого лаку, тим він темніше (колір більш насичений), тому що він містить більше пігменту. Якщо колерувати лак в темні кольори, то при нанесенні товстого шару колерований лак буде дуже сильно, практично як фарба, вкривати поверхню.
При нанесенні колерованих лаків на деревину необхідно враховувати те, що колір дерева, його фактура і рисунок будуть помітними крізь напівпрозорий колерований лак. Через це іноді може виникнути проблема розбіжності відтінків реального отриманого покриття і еталону в каталозі.
За необхідності отримання тону, який світліше ніж у каталозі, колерований лак необхідно розвести безбарвним лаком, або відповідним розчинником. Для акрилового водорозчинного лаку таким розчинником є вода. За необхідності отримання більш насиченого кольору поверхні колерований лак наносять в декілька шарів, але потрібно враховувати, що покривна здатність лаку збільшиться.
На остаточний колір покриття впливає також і тип лаку, а саме його зв’язувальне. Так, алкідні лаки додають до основного тону кольору ще і жовтувато-коричневий колір смоли, що входить до складу їх зв’язувального.
Акрилові лаки утворюють повністю прозору безбарвну плівку і не впливають на основний тон кольору.

Загальні рекомендації.

Колерований лак необхідно наносити тонкими рівномірними шарами для отримання однорідного кольору на всій поверхні. Лак наноситься пензлем вздовж волокон деревини від початку до кінця дошки. При нанесенні лак добре втирається в поверхню деревини.
При використанні водорозчинних лаків необхідно враховувати, що вони надають поверхні шорсткість, піднімаючи волокна деревини. Після висихання лаку поверхню потрібно акуратно відшліфувати. Для шліфування використовувати дрібнозернистий наждачний папір з зерном «240» або ще дрібніше. Нанесений кольоровий лак шліфувати треба дуже обережно, щоб не видалити разом з ворсом і кольорову плівку лаку.
Структура поверхні також істотно впливає на насиченість кольору покриття. Шорсткі і пористі основи вбирають лак сильніше і тому виглядають більш темними (насиченими), ніж гладкі і добре відшліфовані.
На сприйняття кольору покриття також має вплив ступінь блиску покриття. Глянцеві поверхні виглядають більш темними.
Зв'язувальні речовини різних типів лаків відрізняються за кольором, що також впливає на кінцевий колір покриття.
Акрилові лаки утворюють повністю прозору безбарвну плівку.
Алкідні лаки утворюють жовтувато-коричневу плівку.
Всі прозорі лакові алкідні продукти при нанесенні на деревину в обов'язковому порядку надають їй колір від світло-жовтого до темно-коричневого, тобто «запалюють» деревину. Колір залежить від типу смоли, яка використовувалася як зв’язувальне. Таким чином, висохла алкідна плівка надає деревині жовтих тонів. Під час колерування алкідних лаків необхідно пам'ятати, що до основного кольору буде додана «жовтизна» самого лаку.