Відповідність вимогам стандарту

«Наша продукція відповідає вимогам міжнародних стандартів» - фраза, яку Ви напевно багато разів чули від представників різноманітних компаній. Ця фраза, як вважають ці представники, має викликати довіру покупця до запропонованої продукції і звабити його на її купівлю. Що ж насправді означає для споживача продукції дотримання вимог взагалі будь-яких (в тому числі і «міжнародних») стандартів виробником цієї продукції?

На практиці наслідками застосування стандартів є встановлення загальних принципів управління виробництвом продукції та контролю її якості. Купуючи продукцію, випущену за певним стандартом, споживач може розраховувати на взаємозамінні та сумісні вироби. Показники якості та інші характеристики, визначені стандартом, будуть відповідати еталонному зразку продукції.

Зупинимося на прикладі стандартів для лакофарбової продукції. Так, одним з вагомих декоративних показників фарби є ступінь її блиску. Всі ви чули про матові, шовковисто-матові, шовковисто-глянсові, сатинові, глянсові тощо фарби. В уяві кожної людини такі характеристики блиску фарби відображаються по різному. І, як наслідок цього, очікуваний вигляд фінішного декоративного покриття для кожного буде різним. Але завдяки стандартизації (певному стандарту) ми маємо чітке визначення для кожного із ступенів блиску, а отже й виправданні надії щодо блиску майбутнього лакофарбового покриття.

Міжнародний стандарт DIN EN 13300 є одним з найвагоміших стандартів для водно-дисперсійних лакофарбових матеріалів для внутрішніх робіт. Посилання на цей стандарт можна зустріти на етикетках багатьох фарб та лаків. Стандарт DIN EN 13300 класифікує лакофарбові матеріали за такими важливими показниками, як ступень блиску, стійкість до мокрого стирання, класс покривності.

Отже класифікація лакофарбових матеріалів за стандартом DIN EN 13300 визначається за такими показниками:

· Ступінь блиску. Цей показник базується на значеннях дзеркального блиску під кутом 60° або 85°, як показано на малюнку та зазначено в таблиці. Виміри ступеню блиску виконуються спеціальним приладом – блискоміром.

Ступінь блиску	Кут виміру	Блиск
Глянцевий	60°	≥60
Середній глянець *	60° 85°	<60 ≥10
Матовий	85°	<10
Глибоко матовий	85°	<5

* Якщо виміряне значення блиску потрапляє в рамки показника «середній глянець», то назва (визначення) блиску лакофарбового матеріалу може бути, наприклад: «напівглянцевий», «напівматовий», «сатиновий», «шовковисто-матовий» або якось ще. Такі назви блиску лакофарбового матеріалу можуть визначати національні стандарти щодо лакофарбових матеріалів окремої держави.

· Стійкість до мокрого стирання. Стійкість до мокрого стирання є оцінюванням стійкості лакофарбового покриття до багаторазового вологого очищення. Стійкість лакофарбового матеріалу до мокрого стирання визначається через 28 діб після його висихання. Перевірка проводиться на спеціальному приладі, де за допомогою щіток, змочених водою з додаванням спеціального розчину поверхнево-активних речовин, імітують вологе прибирання пофарбованої поверхні. Після цього, залежно від втрати товщини лакофарбового покриття, його класифікують таким чином:

Клас лакофарбового покриття	Втрати товщини лакофарбового покриття
Клас 1 (найвищий	< 5 мкм після 200 циклів стирання
Клас 2	≥ 5 мкм та < 20 мкм після 200 циклів стирання
Клас 3	≥ 20 мкм та < 70 мкм після 200 циклів стирання
Клас 4	< 70 мкм після 40 циклів стирання
Клас 5 (найнижчий)	≥ 70 мкм після 40 циклів стирання

· Коефіцієнт контрастності (покривність). Лакофарбовий матеріал наноситься на стандартну поверхню із середнім значенням норми вкриття поверхні, рекомендованим виробником, на контрастну картку з чорно-білими клітинками.

Клас 1 (найвищий	≥ 99,5
Клас 2	≥ 98,0 та < 99,5
Клас 3	≥ 95,0 та < 98,0
Клас 4 (найнижчий)	< 95,0

Вибираючи продукцію (в тому числі лакофарбову), яка класифікується за загально прийнятими стандартами, споживач може порівняти між собою продукцію різних виробників та на підставі цього порівняння зробити свідомий вибір товару відповідно до його застосування і співвідношення ціна/якість.