Переваги водно-дисперсійних проникних ґрунтовок-концентратів перед готовими ґрунтовками.
Основним призначенням будь-якої ґрунтовки є підготовка поверхні перед нанесенням подальшого матеріалу.
Під час ремонтно-будівельних робіт використовується багато різних матеріалів, які називають словом «ґрунтовка». Тому, призначення і сфера застосування цих ґрунтовок визначають їх властивості і склад.
Далі ми будемо розглядати тільки один тип ґрунтовок, а саме проникні водно-дисперсійні ґрунтовки, які призначені для загальнобудівельних робіт, таких як підготовка поверхні перед нанесенням штукатурки, шпаклівки, клею для плитки, водно-дисперсійної фарби тощо.
Проникні водно-дисперсійні ґрунтовки, представлені на ринку ремонтно-будівельних матеріалів України, можна розподілити на дві основні групи, які розрізняються за ступенем концентрації:
1. Готові до застосування ґрунтовки.
2. Ґрунтовки-концентрати.
Перед покупкою ґрунтовки в споживача виникає питання: що ж краще придбати: готову ґрунтовку або ґрунтовку-концентрат?
Щоби відповісти на це питання, необхідно детальніше розібратися в складі і властивостях обох груп ґрунтовок, а також у сферах їх застосування.
Призначення і склад проникних водно-дисперсійних ґрунтовок
За допомогою проникної ґрунтовки поверхню зміцнюють, а також зменшують (і вирівнюють) її вбираючу здатність.
До складу проникної водно-дисперсійної ґрунтовки входять два основних компоненти: латексна дисперсія та вода. Латексна дисперсія є зв’язувальною (склеювальною, зміцнювальною) речовиною, а вода є розріджувачем (за допомогою якого латексна дисперсія розподіляється по поверхні).
Латексні дисперсії в ґрунтовках можуть бути акриловими або стирол-акриловими. На етикетках і в технічних листах, як правило, і ті, й інші називаються «акриловими». Крім того, ці дисперсії можуть бути додатково модифіковані силіконовими смолами, у такому випадку такі ґрунтовки на етикетках і в технічних листах можуть називатися «силіконовими».
Чим же принципово розрізнюються між собою продукти: готова ґрунтовка і ґрунтовка-концентрат?
Розглянемо той варіант, коли обидва продукти виготовлені з однієї й тієї ж сировини (дисперсії). У такому випадку ґрунтовки розрізняються тільки кількістю латексної дисперсії в одиниці об’єму продукту, який розфасований у споживчу тару. І щоб із ґрунтовки-концентрату отримати готову ґрунтовку, концентрат необхідно розбавити водою.
Коли ґрунтовку-концентрат розбавляють водою (у пропорції, яку рекомендує виробник), то отримують готову ґрунтовку.
Однією з найважливіших властивостей, які характеризують якість ґрунтовки, є її сухий залишок. Сухий залишок ґрунтовки — це та «тверда речовина», яка залишається від ґрунтовки після випаровування з неї розчинника — води.
Сухий залишок у ґрунтовці є тільки в латексної дисперсії (і в силіконовій смолі, якщо нею модифікована ґрунтовка). Саме від їх кількості в ґрунтовці й залежить її сухий залишок.
Сухий залишок ґрунтовки вимірюється у відсотках. Наприклад, якщо після висихання 100 грамів ґрунтовки залишилося 5 грамів сухої речовини, значить сухий залишок ґрунтовки становить 5 %. Якщо залишилося 8 грамів, то 8 %, якщо 2,5 грама, то 2,5 %.
Дуже важливим показником для ґрунтовки є розмір молекул дисперсії, з якої вона виготовлена. Здебільшого, акрилові дисперсії мають менший у 2-3 рази розмір молекул дисперсії порівняно з розміром молекул стирол-акрилових дисперсій. Але при цьому акрилові дисперсії дорожче стирол-акрилових більш ніж в 1,5 рази.
Якщо порівнювати між собою дві ґрунтовки з однаковим зв’язувальним, але з різним сухим залишком, то виявиться, що при однаковій витраті (в м2/л) на однакові типи поверхні, ґрунтовка, що має більший сухий залишок, краще зміцнить поверхню (і зменшить її вбирачу здатність). І навпаки, для того щоби якісно зміцнити поверхню, кількості (об’єму) ґрунтовки з меншою кількістю сухого залишку потрібно більше, тому що ґрунтувати поверхню доведеться більшу кількість разів, для того щоб зміцнити («наситити») основу достатньою кількістю «сухого залишку».
Якщо ж порівнювати між собою дві ґрунтовки, що мають різні розміри молекул і однаковий сухий залишок, то при однаковій витраті (в м2/л) на однакові типи поверхні виявиться, що ґрунтовка з меншим розміром молекул зміцнить поверхню краще.
Саме тому ґрунтовки з малим розміром молекул (з акрилової дисперсії) рекомендується використовувати на відповідальніших ділянках ремонтних і будівельних робіт.
Далі в тексті порівняння готових ґрунтовок із ґрунтовками-концентратами, ми будемо розглядати стосовно тільки продуктів на основі стирол-акрилової дисперсії не модифікованої силіконовими смолами.
Який же сухий залишок має бути у «якісної» готової ґрунтовки? Практика показує, що в якісної ґрунтовки сухий залишок має бути приблизно 5–6 %. Саме такий сухий залишок мають готові ґрунтовки, які пропонуються на ринку серйозними виробниками ЛФМ і виробниками сухих сумішей.
Для того щоби зробити готові ґрунтовки більш привабливими за вартістю для покупця, деякі виробники знижують собівартість ґрунтовок просто за рахунок зменшення в них кількості латексної дисперсії (зв’язувального), що автоматично призводить до зниження їх зміцнювальної здатності. Найчастіше такі ґрунтовки використовуються для невідповідальних робіт.
Ми не будемо наводити приклади конкретної продукції й виробників, але зазначимо, що на українському ринку будівельних матеріалів зустрічаються недорогі готові «ґрунтовки», у яких при перевірці сухий залишок виявляється 1,5% і навіть 0,8%.
Виробники в переважній більшості випадків не вказують кількість сухого залишку своїх ґрунтовок, тому споживач має можливість оцінити їх якість тільки після застосування.
Типи і властивості поверхонь.
Які бувають типи поверхонь з(а ступенем вбирання й міцності), які вимагають підготовки за допомогою проникної водно-дисперсійної ґрунтовки?
Примітка: Якщо поверхня невбираюча, то для її підготовки проникну ґрунтовку використовувати не можна.
Розрізняють три основних категорії поверхонь (за ступенем вбирання й міцності):
1. Сильно вбираючі (неміцні або дуже пористі) поверхні: ракушечник, газобетон, пінобетон, цементно-піщані штукатурки з низьким вмістом цементу, гіпс, алебастр.
2. Середньо вбираючі (досить міцні) поверхні: гіпсокартон, цементно-піщані штукатурки, бетон, цегла червона, цегла силікатна, ДВП, ДСП, МДФ.
3. Мало вбираючі (дуже міцні, щільні непористі) поверхні: важкий бетон, натуральний камінь (плитняк, піщаник і т.д.).
Особливості ґрунтування поверхонь різних (за ступенем вбирання й міцності) категорій.
Для ґрунтування різних (за ступенем вбирання й міцності) категорій поверхонь необхідно використовувати ґрунтовки з різною кількістю сухого залишку.
Є загальне правило під час ґрунтування поверхні проникною ґрунтовкою:
Чим більше вбираючою й неміцною є поверхня, тим більший сухий залишок має містити проникна ґрунтовка. І навпаки, чим менш вбираюча й більш міцна поверхня — тим менший сухий залишок має бути в проникній ґрунтовці.
Правильно заґрунтована поверхня повинна відповідати наступним вимогам:
1. На поверхні не має бути видимої суцільної блискучої плівки. Плівка є ознакою переґрунтування поверхні й негативно впливає на адгезію подальшого матеріалу.
2. Після проведення долонею з несильним натисканням по поверхні - з поверхні не повинно нічого обсипатися, а долоня має залишитися чистою, без слідів пилу, крейди та ін. Якщо щось обсипається або долоня забруднена, то поверхня недоґрунтована.
3. Крапля води, нанесена на поверхню, не повинна в неї вбиратися протягом 30–40 секунд. Після закінчення цього часу вода має вбратися поверхню. Якщо крапля води відразу вбралася в поверхню, то поверхня недоґрунтована.
У разі якщо після нанесення одного шару проникної ґрунтовки поверхня виявиться:
- недоґрунтованою, то її необхідно обробити ґрунтовкою ще раз.
- переґрунтованою, то з неї необхідно механічно повністю видалити суцільну блискучу плівку.
І в першому, і в другому випадку для доведення поверхні до стану «правильної заґрунтованості» необхідно буде затратити додатково час, сили й матеріали.
Використання готової ґрунтовки.
У разі використання готової ґрунтовки (при нанесенні одного шару ґрунтовки) є велика ймовірність як недоґрунтувати поверхню, так і переґрунтувати її.
Для скорочення часу робіт на об’єкті кількість технологічних «підходів» до оброблюваної поверхні має бути скорочено до мінімуму. Тобто ґрунтування однієї й тієї ж поверхні, як один з етапів робіт, має бути виконано за один раз.
Уявімо, що готова ґрунтовка містить невелику кількість сухого залишку, а ґрунтувати необхідно сильно вбираючу неміцну поверхню. У цьому випадку ґрунтувати поверхню доведеться як мінімум у 2 шари, причому доведеться ще чекати кілька годин для міжшарового висихання поверхні.
Уявімо протилежну ситуацію, коли є якісна готова ґрунтовка з великою кількістю сухого залишку, але ґрунтувати необхідно слабо вбираючу дуже міцну поверхню. У цьому випадку після ґрунтування на поверхні обов’язково утворюється плівка, яку потрібно буде видаляти механічно. Щоби не переґрунтувати поверхню готовою ґрунтовкою при нанесенні її в один шар, перед застосуванням ґрунтовку необхідно буде розбавити водою, щоби зменшити кількість сухого залишку.
Використання ґрунтовки-концентрату.
Найважливішою перевагою ґрунтовки-концентрату в порівнянні його з готовою ґрунтовкою є те, що використовуючи ґрунтовку-концентрат, можна гарантовано виконати ґрунтування будь-якої категорії поверхні «за один підхід», тобто при нанесенні всього одного шару ґрунтовки .
Для цього потрібно оцінити категорію поверхні, і з огляду на це ґрунтовку-концентрат розбавити водою (яка є на любому об’єкті будівництва або ремонту) в зазначеній виробником пропорції. Потім приготована (розведена) ґрунтовка наноситься на поверхню з витратою, зазначеною виробником.
Наприклад, необхідно заґрунтувати бетонну поверхню, використовуючи ґрунтовку-концентрат. При цьому на етикетці ґрунтовки-концентрату зазначено: «для ґрунтування бетону (середньо вбираюча поверхня) розбавити ґрунтовку-концентрат із водою в пропорції 1:7, а потім приготованим розчином обробити поверхню з витратою 6–8 м2/л».
Для правильного розрахунку витрати і приготування готової ґрунтовки з ґрунтовки-концентрату необхідно:
1. В один літр ґрунтовки-концентрату додати сім літрів води. В результаті виходить вісім літрів готової ґрунтовки.
2. Цієї кількості ґрунтовки (8 літрів) буде достатньо для якісного ґрунтування від 48 до 64 квадратних метрів бетонної поверхні з витратою 6–8 м2/л.
Деякі виробники вказують витрату і ступінь розведення ґрунтовки-концентрату у вигляді зручної для розрахунку таблиці.
Приклад такої таблиці для ґрунтовки-концентрату Aura AquaGrund:
Вбирання поверхні
|
сильне
|
середнє
|
слабке
|
Матеріал
|
гіпс, газобетон
пінобетон,
черепашник
|
штукатурка,
бетон, цегла,
ГКЛ, ДВП, ДСП
|
камінь, щільний
бетон
|
розбавлення
ґрунтовка-
концентрат/вода
|
1:5
|
1:7
|
1:10
|
кількість
готовой ґрунтовка
з 1л ґрунтовка
концентрата
|
6л
|
8л
|
11л
|
витрата
розведенної
ґрунтовка
|
3-4 м²/л
|
6-8 м²/л
|
9-10 м²/л
|
витрата
ґрунтовка-
концентрата
|
до
24 м²/л
|
до
64 м²/л
|
до
110 м²/л
|
Інші додаткові переваги ґрунтовки-концентрату в порівнянні з готовою ґрунтовкою:
- для зберігання потрібно менше місця.
- для транспортування потрібно менше витрат.
- немає необхідності платити за розріджувач — воду, яка міститься в готовій ґрунтовці.
- немає необхідності платити за додатковий об’єм тари, яка потрібна для зберігання готової ґрунтовки.
- вартість одного літра готової ґрунтовки (з необхідною кількістю сухого залишку), яка виходить із ґрунтовки-концентрату, завжди гарантовано буде менше, ніж вартість одного літра готової ґрунтовки (з такою ж необхідною кількістю сухого залишку), але все це за умови, що готова ґрунтовка і ґрунтовка-концентрат зроблені з однакової дисперсії.
Для того щоб оцінити економічну перевагу ґрунтовки-концентрату перед готовою ґрунтовкою, необхідно розрахувати вартість одного літра ґрунтовки, приготовленої з ґрунтовки-концентрату, і порівняти його з вартістю одного літра готової ґрунтовки.
Ось приклад такого розрахунку та порівняння:
Нехай, об’єм пляшки із ґрунтовкою-концентратом «1:10» — один літр і її вартість — 121 грн, а об’єм каністри із готовою ґрунтовкою 10л і її вартість — 220грн.
З 1 літру ґрунтовки-концентрату «1:10» вийде 11 літрів готової ґрунтовки, при цьому вартість одного літра готової ґрунтовки складе: «121 грн: 11 л = 11 грн/л».
Вартість же одного літру готової ґрунтовки буде: «220 грн : 10 л = 22 грн/л».
11 грн/л безперечно менше ніж 22 грн/л, тобто економічно вигідніше купувати ґрунтовку–концентрат у порівнянні із готовою ґрунтовкою.
Зважаючи на усе вищесказане, для кінцевого споживача ґрунтовки-концентрати є більш вигідним придбанням, ніж готові ґрунтовки.