Склошпалери. Клеїмо та фарбуємо самостійно

На сьогодні асортимент шпалер такий великий, що багатьох покупців вибір настінного покриття часто ставить у глухий кут. Паперові, флізелінові, вінілові, шовкографія — усе це різновиди шпалер, які знайомі багатьом. А ось про склошпалери чули далеко не всі, тому що вони з’явилися на споживчому ринку порівняно недавно. Що ж являють собою ці шпалери, які їх переваги й недоліки, чи можна їх наклеїти самостійно? Ці питання ставить собі кожен, хто зупинив свій вибір саме на цьому різновиді покриття.

З якого матеріалу виготовляють склошпалери?

За своєю структурою вони схожі на тканину зі скловолокна. Під впливом високої температури (1200 градусів) спеціальне скло розтягують у найтонші нитки, з яких потім виробляють склошпалери різного плетіння. До складу скловолокна входять тільки матеріали природного походження, тому цей різновид настінного покриття відповідає всім необхідним нормам безпеки.

Переваги склошпалер:

• міцність і зносостійкість;

• натуральність і безпека;

• вогнестійкість і водонепроникність;

• можливість перефарбовувати кілька разів.

У декоруванні стін склошпалерами немає нічого складного, тому процес наклеювання й подальше фарбування можна провести самостійно.

Звичайно, є декілька нюансів, що вирізняють роботу зі скловолокном.

По-перше, треба враховувати, що скловолокно може сипатися під час різання і, потрапляючи на шкіру, спричиняти свербіж і подразнення. Тому працювати необхідно в одязі, який максимально захищає тіло, і, якщо це можливо, у рукавичках. По-друге, склошпалери мають структуру, яка швидко затуплює лезо малярного ножа. Тому необхідно запастися достатньою кількістю змінних лез. По-третє, клеїти такі шпалери можна лише на спеціальний клей, який призначений саме для склошпалер.

Підготовка поверхні

Склошпалери можна вважати універсальним настінним покриттям, тому що наклеїти їх можна практично на будь-яку поверхню, головне, щоби вона була рівною і гладкою. За потреби стіни потрібно зачистити від старих шпалер або фарби, ямки та нерівності зашпаклювати й затерти наждачним папером. Потім треба поверхню заґрунтувати проникною ґрунтовкою, це підвищить адгезію клею та зменшить його витрату. 

Наклеювання склошпалер

Для початку шпалери треба розпустити на смуги. Треба зауважити, що склошпалери мають лице і зворот, між якими практично немає відмінностей. Є лише мітка — сіра смуга на зворотній стороні, тому уважно стежте за відповідністю, щоби не довелося переклеювати. Завдовжки смуги мають дорівнювати висоті стіни та плюс 7–10 см на припасування.

Клей готується заздалегідь і суворо за інструкцією. Також для наклеювання склошпалер можна використовувати вже готовий до застосування клей. Як уже говорилося вище, клей використовується тільки спеціальний. Не треба нехтувати цим правилом, тому що шпалери можуть відвалитися під своєю вагою. Наноситься клей тільки на стіну, полотно залишається сухим.

Першу смугу треба приклеїти строго вертикально, тому що від цього буде залежати якість подальшої роботи. Тому потрібно використовувати або висок, або ж можна почати від віконного отвору, який, на відміну від кута, практично завжди рівний. Наклеювати склошпалери треба встик, їх фактура робить місця з’єднання смуг непомітними, а після фарбування стики навіть неможливо знайти. Загладжувати шпалери треба спеціальним шпалерним пластмасовим шпателем (типу «крило»), за його допомогою виганяють і повітряні бульбашки, і надлишки клею. Полотно має щільно прилягати до стіни.

Після того як смуга шпалер надійно зафіксована, необхідно видалити припуски, які були залишені для припасування. Вони обрізаються малярним ножем на широкому металевому шпателі або на спеціальній металевій шпалерній лінійці.

Особливу увагу треба приділити кутам. Якщо кути кімнати ідеально рівні, то полотно склошпалер можна загорнути. Для зручності рекомендується полотно на згині злегка змочити водою, достатньо кілька разів провести по ньому мокрою губкою. Якщо ж кути неідеальні, що буває набагато частіше, то без розрізу не обійтися. Як це робиться? Вирізається смуга такої ширини, щоби її можна було на 3–4 см завернути за кут. Ретельно вклеюється кут, полотно на згині також можна змочити вологою губкою, але частину шпалер, яка заходить на іншу сторону, щільно затирати не треба. Потім береться ціла смуга й наклеюється внапуск. Потім малярським ножем проводиться вертикальний розріз, який проходить саме по напуску. Обрізки з обох полотен прибираються, а місце стику затирається.

Після приклеювання склошпалер через 1–2 години нанести зверху ще один шар клею. Це необхідно для того, щоби склошпалери просочилися клеєм на всю свою товщину. Через 3–5 хвилин видалити надлишки клею з поверхні склошпалер за допомогою пластмасового шпалерного шпателя або широкого металевого шпателя.

Нанесення другого шару клею армує поверхню склошпалер і знижує витрату фарби. Подальшу обробку поверхні можна виконувати після повного висихання клею — через 24 години.

Фарбування

Приклеєні в такий спосіб шпалери можна фарбувати без додаткового нанесення проникної ґрунтовки.

Фарбувати необхідно у два шари, тому що одного шару буде недостатньо для рівномірного розподілу фарби. Другий шар фарби можна наносити тільки після повного висихання першого, але не раніше, ніж через 12 годин.